Життя важке, та я змирюся,
З тяжкою втратою тебе.
Я витру сльози й посміхнуся,
Піду шляхом, що вдаль веде.
Я посміхнусь тобі ласкаво,
Щоб ти навік запам’ятав,
Що тільки я так посміхалась,
Жінка, якою згордував.
І серце моє не заб’ється,
Як билось колись при тобі.
Тепер воно лиш посміхнеться,
Глянувши в очі голубі