(гумореска)
До густих лісів дрімучих завітала криза,
Тож роз’їхалися звірі до чужого лісу,
Де між пальм і евкаліптів можна заробити
І біду, що раптом сталась, якось пережити.
Так Ведмідь зустрівся з Зайцем у Лева під муром –
Якось раз прийшли найматись майстром-штукатуром.
Лев доступно й зрозуміло «змалював картину»
І сказав: «Працюйте, хлопці! Плата погодинна.»
Та й пішов процес: Ведмедик розчин розтирає,
Не дрімає на роботі, та й не поспішає…
А Зайчисько «запалився», взявся накидати:
- Покажу всім, як з розгону «Севастополь брати»!..
Вдвічі швидше йде робота, Заєць у пошані,
Уявляє, як потрапить в штукатури знані.
Так старається, що мало не вискочить з «роби».
…А за три доби у нього попухли суглоби!
Опинився Заєць в ліжку, приклада примочки,
А патронові навіщо такі «заморочки»?..
День минув і вже нового Лев приводить майстра,
І у Зайця залишилась порожньою тайстра.
Показав патрон на двері: маєш - «боа віда!»
Де ж буржуй тобі захоче кормить інваліда…
А Ведмідь продовжив чинно «норму видавати» -
Де б не був, завжди роботу треба шанувати!
(записано на підставі правдивої розповіді харків’янина Юрія Логвиненка)
--------------------
Та́йстра — румунізм — сума, торба, полотняний міх.
Боа віда – порт. (Boa vida) – добре життя.
Дякую! 
Зайця жалко! 
