Сьогодні вже байдуже, як мене звати,
Не хочеться й бачити власне ім'я.
Не маю вже й сорому, образ не ховаю,
Та хочеться мати інше життя.
Учора, здавалось, весь світ буй знайомий,
Сьогодні ж - навколо сама пітьма.
Дозвольте забути, що скоро не буде того,
Що завжди в своїм серці несла.
Я більше не хочу дивитись у небо,
Бо там лиш численні думки розгублю.
Все, що колись мала я розгадати,
Тепер тільки спогад минулих подій.
Візьміть те, що маю, бо вже не збираю,
Палю все до тла, щоб не мати страждань.
Колись я бажала, колись я співала,
А зараз не маю типових бажань.
Що буде зі мною - не хочу я знати,
Я більше не вірю ні в долю, ні в сни.
От тільки скажу, що не слід ображати
Тих, хто шукає і хоче знайти.