Щастя, щастя, ти - як пташка білосніжна,
З рук моїх в блакитне небо вислизаєш.
Більшає між нами невмолимо відстань,
Чергова в мені надія помирає...
Я не знаю, скільки в мене цих надій
Залишилося - багато, а чи мало...
Чергові зневіра й відчай вповноті
Поселились жити у мені зухвало.