Я крізь ікону бачу погляд Твій,
що через очі мої в душу заглядає,
щоб не вбивав мене надалі лютий змій,
що день за днем жорстоко моє серце пожирає.
Все жре і жре триклята ця змія.
Коли б вже це чудовисько наїлось!
Його ненавиджу всім серцем я,
точніше тим, що ще від нього залишилось.
Ще при народженні вчепив проказу я,
Яку не очищають жодні ліки.
На погляд Твій надія вся моя,
надія безнадійного каліки.
А смерть моя – то подарунок Твій,
Що шанс мені дає стати здоровим,
ну а здоров’я – то білет у Царство мрій.
До смерті просто треба буть готовим.
Ніхто не зна коли і як помре,
і готуватися потрібно вже сьогодні.
Спасуться лише ті, хто віру від життя бере,
і по законам віри жити згодні.
