Думки збираються до купи, і їх не можна прогнати, знищити, покинути, розвіяти... Його кохання рятує мене. Наше кохання. Коли він десь далеко, я завжди думаю про нього, про нас... І це рятує... Це справді рятує... Вночі або надвечір приходять демони із потойбіччя. Вони дзвонять мені... Безліч раз. Невираховну кількість раз... Цікаво, чи є таке слово - невираховність... Я не беру слухавку, просто не відповідаю. І на мобільному безліч дзвінків без відповіді. Мені страшно. Чому ці демони з минулого життя не лишать мені у спокої. Я не беру слухавку. Мені страшно. У нас дуже небезпечне місто. І мені страшно від того, що ці демони не дадуть мені так просто зникнути... Вони не полишать мене. Думала, змінити відомий номер... Але вони знають, де я живу... І тепер навіть у новому житті знають мою нову домашню адресу... Світлі думки про дорогу мені людину - рятують мене. А вночі починаються листи... Листи на мобільний. Латиною. Мені страшно. Що можна чекати від людини ,яку ти боїшся... Я його боюся. Це демон. Це головний демон, якого я боюся... І я не хочу наражати на небезпеку е дорогу мені людину... Просто не можу. Хочу, щоб цей демон полишив мене. Сам. Без помсти... Бо якщо він дізнається щось із мого життя, тоді не лишить мене у спокої. І не заспокоїться, поки не намите наді мною суцільний контроль...
Ми часто у розлуці з дорогою мені людиною... Він би мене врятував, знаю точно. Він у мене найкращий... Але мені страшно від того, що йому можуть через мене заподіяти щось лихе... Просто страшно.
Я вирішила не відповідати на дзвінки, повідомлення і листи найголовнішого демона... Може, минеться. Може, він знайде нову жертву... Новий об\'єкт пристрасті та обожнення...
Може, мені все це тільки здається... Розігралася уява... Але судячи з останніх подій, в мене є всі підстави вважати, що це досить дивна людина, як для нормальної, адже досить дивно себе поводить... І мені лячно. Я налякана... Один із його друзів вбив свою дівчину... І отримав довічне ув\'язнення. Хоча начебто то був і не друг... Але мені страшно. Страшно за власне життя... І за життя дорогої і коханої для мене людини...
Думаю, як краще вчинити. Ховатися і ігнорувати дзвінки і листи демона далі. або поговорити... І все пояснити. Страшно брати слухавку... Мабуть, це не просто уява розігралася... Страху без підстав не існує.
Коханий, приїжджай швидше... Думки про нас дають мені сили не боятися... Знаю, що ти порятуєш мене... Але не можу наражати тебе на небезпеку...
