Оптичні ілюзії спокою в небі
нам сиплять пусті і буденні думки
Побачити можна усе при потребі,
і навіть не скоєні ще помилки.
Мовляю рядками і вірю у карму.
Буває, що темрява нас проковтне
і душу я ладна віддати задарма,
аби було правдою щастя земне.
Тут вітру немає, тут ночі і штилі,
тут дуже бракує повітря мені.
Чекаєм приливу в мовчанні безсилім,
ховаємось в мушлі на цій мілині.
