Чула пісню материнську повну болю
В ній дівчина просить в пташки хліба й солі
Рветься в грудях і щемить серце дівоче
У чужині тужить бідна волі хоче
І не думала тоді я й не гадала
Це про мене моя матінка співала
Ніби знало її серце мою долю
Що дорога заведе мене в неволю
Що пізнаю у житті розлуку кляту
Що тривога і неспокій глянуть в хату
Що пов'яже мою душу смуток й туга
І що стане мені мука вічним другом
Селецька Галина
