Межа… До неї ще один відтинок часу,
Принаймні, подумки долав її не раз.
Давно змальовані буденності окраси
З майбутніх снів, за участю мого пера.
Політ за обрій кличе, ось такі гастролі,
В руках квиток на краще місце на Землі.
Там є життя, не вдягнене в якісь паролі,
Штрихи із кодів різних, у облуді з «Live».
На серці гидко від їдких до сліз пародій,
Куди ти, світе, швидко розігнався так?
Добро творити навкіл, зовсім не у моді,
Зате, як завжди, візьмемо в мішку кота.
Ніщо не вічне… Пройде, недалеко зміни,
Нехай сніги на серці прошарком лежать.
Кохання створене, його весну не спиниш,
Тим більше, подумки, подолана межа.
19:24, 12.02.2021 рік.
Зображення: https://new-variant.ru
