Я Вам зворушливі листи писала,
Чекала довго відповідь від Вас.
Вчорашнє листування теж невдале,
Мій запал Вам писати тепер згас.
Мені здається так буде найкраще,
Лишатися весь час на самоті...
Не занудьгую, вірите, ні за що,
Розчинюся в весняній я красі.
Метеликів довкола порахую,
Підживлю квіти вдруге у саду.
Нарешті стрижку нову зроблю туї,
Своє життя до ладу приведу.
А якщо серце заспіває в травні,
Я пісню птаху подарую ту,
То ж Ви її почуєте останнім,
Мій зоряний, коханий, ЛИЦАРЮ.