Осіннє листя на снігу -
Це дивина, не знана досі.
Не скинув бук свої листи,
В минулу осінь.
Стояв і кутався у них,
В іржу зів'ялі лахи літа,
Допоки в раз їх не зірвав
Січневий вітер.
Тепер він мерзне на вітру,
Здригається його колона.
На гладку кору притулю
Свою долоню.
Не бійся, дерево, зими.
Не повнись думкою сумною.
Зелене листя розгорнеш
Колись весною.
І хоч здається - смерть прийшла,
Панують без кінця морози,
Прийдуть тепло, нове життя,
Липневі грози.
Так вже заведено в дерев.
Їх смерть щорічна - тимчасова...
Буває навіть у людей,
Що квітнуть знову...
