Коли забулося село у тихім сні,
Надворі вітер бився чорним птахом,
Було самотньо так і холодно мені,
І до зірниці пізньої не спалось.
В обіймах темряви у мріях і думках
Бродила я, не знаючи дороги,
В становищі такому лиш твоя вина!
Твоя вина – мій біль, мої тривоги.
Який жорстокий біль, як боляче мені!
Спливає час, та рани не лікує, –
Любов померла,.. і не втриматись від сліз, –
Приніс на крилах чорний птах розлуку.
Розбилася на дріб’язок моя любов…
Ти світлом був – тепер його немає.
Змирилась з долею… Відколи ти пішов,
Над головою чорний птах кружляє …
12.01.2018