(ВІРШІ В УКР.ПІДРУЧНИКАХ)Читаючи уважно Буквар для першокласників («Українська мова. Буквар» підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах) Іщенко О. Л., Логачевська С. П 2ч ,вид ЛТД, Київ-2018р),знайшов гарний вірш,про дзвінок. І все в ньому гарно,але якось дивно було в кінці прочитати,що віршик написав Тофік Агаєв,і це взагалі переклад з російської. Питання:навіщо в Букварі,який не призначено для шкіл з іншою мовою навчання,публікувати віршик перекладений з російської,автора,який до України немає жодного відношення? Невже серед наших поетів не вдалося знайти вірш про дзвінок? Мені здається,що під час війни це вже занадто. А ви як думаєте? Пишіть ваші коментарі.
ДЗВІНОК
Знена́цька дзвоник задзвони́в.
Лунає він так строго.
Я швидко двері відчинив —
Татусь біля порога.
І знову дзвонять:
«Дзінь-дзілінь!»
Я відчиняю вмить:
Це мама — в неї дзвоник,
Мов пісенька дзвенить.
Аж ось — так весело:
«Дзелень!»
Я не дивлюсь навкруг,
Я поспішаю до дверей —
Це йде мій вірний друг!
Тофік Агаєв
Переклад з російської Євгенії Горевої