Чуєш? Не стидайся страху,
Боятися - не сором і не гріх,
Бо встояти на краєчку даху
Не кожен із людей би зміг,
Коли ще й вітер віє -
В лице або під руку,
Страх дозріває-зріє,
Насіває душевні муки.
Та знаєш, страх - лиш прояв
Інстинкту самозбереження,
А ще це його могутня зброя.
Її виймає без попередження,
Щоб ми відступили,
Від зла відвели очі,
Згубили свою силу.
Цього. Від нас. Хоче.
Але на те ми і homo sapiens,
Щоби інстинктам казати "ні":
В яку б халепу ми не трапили,
Як діяти, рішати можемо самі:
Її на колінах зустріти,
А чи ж стояти гордо;
Тихо голову схилити,
Чи плюнути у морду.
Як волю до перемоги ти зберіг
І попри все не звернув зі шляху,
Кажу, боятися - зовсім не гріх.
Чуєш? Не стидайся страху...
