|
Кому, в якій такій уяві
Прийшло у голову це дійство?
З глибин часів живій примарі
Віддали край наш на насильство …
Це там колись в догоду хану
Із тіл людських збирали гору,
І на убивць тягли сутану,
Ковтали душі мандрагору …
Це там колись дівчат розумних
В вогонь кидали на розвагу,
І величали злих і буйних
За їх жахливу чорну справу …
Тепер оцю гидку потвору
А на додачу ще й васалів
Жбурнули в світ, що жив без горя,
Без злих думок і без печалі …
Біснується глитва прибула,
Хапає все, що вперше бачить,
Примара в скоєне пірнула,
З чортячих радощів аж плаче …
Десь за полями, за лугами
Пішла туга за козаками,
Збудились з сну свого міцного,
Та що казати … Слава Богу …
Як стали нечисть ту кришити,
Примара стала в бік косити,
І проситься: пустіть додому,
Мені вже сімдесят старому …
Лиш тільки хочу кусень неба,
А ще мені озерце треба,
А так, я ж мирне чортенятко,
Беріть палац, лишіть хоч хатку …
“О ні, примаро, провалися
Туди, де світ твій уродився,
Злізай униз з чужого неба,
І наше море не для тебе …”
Вогні на світ людський упали -
Аж вражі лярви застогнали,
Як тільки дим той розійшовсь,
За лугом ще козак знайшовсь …
А далі утекла вражина,
Лишилась може половина,
Скулить усе гниле болото,
Болить усе тепер сволоту …
Тряслася вражена недовго,
Просила десь в пітьмі підмогу,
Підмога теж косяча дівка,
Здорова, мудра, не чортівка,
Збиралась довго у дорогу,
В вітальні вимила підлогу,
Зиркнула десь туди в болото,
Та ну її, оту сволоту …
ID:
962551
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.10.2022 20:30:33
© дата внесення змiн: 25.10.2022 23:05:01
автор: Дружня рука
Вкажіть причину вашої скарги
|
та мабуть і так , і так можна ... все залежить від глибини алегорії ... хоч я і не філолог) ... дякую 
