Музам (переклад з англійської «To the Muses» Вільяма Блейка)
Чи в тіні на схилах Іди,
Чи в палатах Сходу світлих,
Де в палатах сонця нині
Давні співи вже затихли.
Чи мандруєте ви Небом,
Чи в земних краях далеких?
Чи горішнім, синім степом,
На вітрах співучих верхи.
Чи блукаєте по скелях,
Дна морського, кришталевих,
По коралових оселях,
Ті, хто кинули все, Дев‘ять!
Як могли кохання зрадить
До поетів стародавніх?!
Струни мляві, годі й гладить!
Звуків вже немає справжніх!
09.05.2022 Гречка Віталій
Whether on Ida's shady brow,
Or in the chambers of the East,
The chambers of the sun, that now
From ancient melody have ceas'd;
Whether in Heav'n ye wander fair,
Or the green corners of the earth,
Or the blue regions of the air,
Where the melodious winds have birth;
Whether on crystal rocks ye rove,
Beneath the bosom of the sea
Wand'ring in many a coral grove,
Fair Nine, forsaking Poetry!
How have you left the ancient love
That bards of old enjoy'd in you!
The languid strings do scarcely move!
The sound is forc'd, the notes are few!