Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Шулярова Гора - ВІРШ

logo
Валентина Ланевич: Шулярова Гора - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Шулярова Гора

     Давно відомо, що Волинь зачаровує кожного своєю мальовничою природою. Це край лісів, боліт та озер, посеред яких, з гостроверхими дахами, розташовані обійстя тамтешніх сіл з працьовитим та душевним людом у них.
     Край одного з таких боліт, котре в цьому місці вигиналось невеликою дугою, огортаючи собою трохи підвищену місцину, у 1912 році одинадцять господарів  на своїх земельних ділянках заснували хутір Наїздово, який згодом став налічувати  шістнадцять дворів. 
    Посеред болота в’юнилась невеличка річечка з підземними джерельцями, котрі ставали бродами з чистим піщаним дном, що давало людям змогу літом, як спадала вода, добиратись кіньми до острівців, котрі ланцюжками розцяцьковували саме болото.
     Поміж людей ходила легенда, що озеро Шині, свого часу забилось із під-землі джерельним ключем серед річки саме побіля Наїздово і стало розливатись по місцевості чистою, прохолодною водою, та у ту воду вступила жінка з чорною душею і стала полоскати там свої брудні ноги. Озеро не потерпіло такої наруги і річка побігла далі, і зупинилась на трав’янистій лісовій галявині, що за 14 кілометрів від хутора. А на тому місці, де мало бути озеро, край невисокого горба, залишилось тільки джерельце, котре уже за моєї пам’яті було бродом.
     Це місце любила хутірська дітвора, а дітей тоді у кожній хаті було не менше трьох, а то і більше. Особливо гамірно ставало зимою, коли кожен хотів спуститись на санках по пологій місцевості донизу. Стояв веселий сміх, крики та зойки, що лякали галасливих ворон у небі та зайців з лисицями у лісі, який одним своїм боком тулився до хутора.
    Ми, хутірська дітвора, той ліс знали з самого малого дитинства, бо ходили туди літом з батьками за чорницями та грибами, а ліс завжди щедро ділився з нами своїми дарами.
    За кілометрів зо шість від хутора простяглось лісове урочище Луки. Правда, ліс там посадили, забравши у селян їхню земельну власність у колгосп уже за радянської влади, та стара назва урочища залишилась незмінною і ще й досі підігріває здогадкою, що саме на Луках за часів першої світової війни стояла табором частина Австро-Угорської армії. Побіля Шулярової Гори, що височіє на метрів п’ятдесят угору посеред Лук, знайдено братську солдатську могилу з похованням тих років.
     От, саме Шулярова Гора нам, дітлахам, розгарячених зимовими іграми і не давала спокою. І я, з молодшою за мене на два роки моєю сестрою Людмилою та двома рідними між собою, а нам із сестрою двоюрідними братами, Валера - мій одноліток, Сашко - на рік старший, вирішили дійти до гори, щоб поспускатись із неї на санках. А було нам тоді усім не більше, ніж до років дванадцяти.
    Коли наші батьки розійшлись по роботах, ми взяли дерев’яні санки і подались до лісу на Шулярову Гору. Спочатку було зовсім весело. Неходжений сніг порипував на морозі, добавляв впевненості у ходьбі, на гілках дерев відсвічував лукавими іскорками, часом падав і за комір, розбавляючи нашу подорож несподіваним вереском з наступним приступом загального сміху. А ще вітер тихенько погойдував віття та час-від-часу рипів стовбурами дерев, котрі терлись один об одного, і сонце ліниво блимало між засніжених крон на безхмарному небі, такому голубому, аж серце тьохкало від захвату, споглядаючи ту неповторну красу.
     Та, чим далі ми заходили углиб лісу, тим нашого настрою меншого. Давалось взнаки копирсання малими ногами снігових кучугур, а ще і санки тягнули в придачу.
     Ось, і Шулярова Гора зашуміла перед нами високим сосновим строєм, котрий підпирав, як нам малим здалось, ціле небо. Скопом ми затягнули наші санки на самий вершечок гори.  Відхекались, усілись, обійнявшись, на санки і, відіпхнувшись ногами, поїхали поміж сосен донизу. А сосни так стрімко наближались до нас, то з одного боку санчат, то з іншого, що ми міцніше збились до купки та притихли від ляку. Слава Господу, якщо не зважати на те, що одну сосну наші санки все-таки зачепили, ми спустились з тієї гори цілими та неушкодженими. Весь наш дитячий запал, що витав у наших грудях, здуло, ніби зимовим вітром. 
    Потрібно було знову долати той же самий шлях засніженим лісом додому. А дома нас уже чекали наші батьки, а, почувши, куди ми ходили, на все відбили нам охоту шукати на Шуляровій Горі зимових пригод.

  21.12.21

ID:  934547
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.12.2021 16:17:22
© дата внесення змiн: 15.10.2023 12:54:33
автор: Валентина Ланевич

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: tatapoli, Тетяна Горобець (MERSEDES), Lana P., Ніна Незламна, Ганна Верес, Світлая (Світлана Пирогова)
Прочитаний усіма відвідувачами (430)
В тому числі авторами сайту (20) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Рада знову бачити тебе Валечко!!! tender icon_flower Чудова розповідь, майстерно і дуже цікаво написала!!! 12 12 16 16 16 З Новим роком тебе, сонечко!!! mr ny5 Щастя, радості, любові і всіх земних тобі благ!!! shr 021 22 22 21 21 21 ny1
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, Танечко, навзаєм! 16 Дякую сердечно! 16 give_rose 22 22
 
Галина Лябук, 26.12.2021 - 12:34
Приємно рада знову зустрічі з Вами. Неймовірно гарна бувальщина і спомин про дитинство, майстерно і цікаво написано. Для мене особисто, як волинянки, і пізнавально про рідний край. Дуже сподобалось, наснаги Вам. hi 12 12 16 give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І мені приємно чути, що моя оповідка прийшлась Вам до душі, пані Галино! 16 Дякую сердечно! 22 22
 
Малиновый Рай, 24.12.2021 - 22:28
Несподивано.чудова розповидь. hi give_rose give_rose give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я просто давно не писала прозові оповідання. smile Приємно, що Вам моя розповідь сподобалась! 16 Дякую щиро! 22 22 give_rose
 
Ганна Верес, 22.12.2021 - 21:40
Валю, прекрасна оповідь-спогад. Бачу, і проза тобі вдається. Молодчина! Пиши! 12 12 12 16 give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що тобі сподобалось, Ганю! Дякую щиро! 16 22 22
 
12 Цікаво про Шулярову Гору, мальовничі картини природи і спогади про дитинство. Рада бачити у Клубі. 16 22 22 21 021 shr sp
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, мало я вже буваю у Клубі, хандрю трішки, думаю
щось собі, а Муза моя все тікає від мене. smile Дякую за дружню гостину, Світланочко! 16 22 22
 
tatapoli, 22.12.2021 - 11:53
12 smile 12
Гарно, Валюшо! Все до ладу! Молодець! 32
22 wink 22 writer ko cup ny4 019 021
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую сердечно, Танечко! 16 22 22
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро! 16 22 22
 
Lana P., 21.12.2021 - 23:03
12 вчора якраз тебе згадувала, бо давно не пересікалися, Сонечко give_rose 16 дуже приємно читати про ріднокрай! Дякую, що доносиш таку красу! 16
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я, фактично, вже пішла із сайту, не знаю чи на зовсім, чи на деякий час. Наразі, роблю творчу паузу, маю подумати, якщо рухатись далі, то у якому напрямку, тому, вибачай, що не заходила до тебе на вогник, та ти ж можеш в любий час написати мені. Земляки ж! 16 Дякую тобі, Світланочко, за теплу відозву про мою оповідку! 16 give_rose 22 22
 
Маг Грінчук, 21.12.2021 - 19:45
Гарний краєвид. 12 16 give_rose hi
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам щиро, Маг Грінчук! 16 22 22
 
Віктор Варварич, 21.12.2021 - 19:20
12 Гарно! 16 22 friends hi
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Вікторе! 16 22 22
 
Lesya Lesya, 21.12.2021 - 19:05
Дякую за хвилинку дитинства give_rose
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за теплу гостину і Вам, Лесю! 16 22
 
Ніна Незламна, 21.12.2021 - 18:55
12 12 16 Цікавий твір! 021 Майстерно описано місцевість.Напевно прочитавши, цю чудову прозу,кожен згадає свою гірку.Гірку дитинства,гірку розваг і радості!З зимовими святами Вас!Хай зима приносить тільки радість і любов! friends friends give_rose 22 22 22 21 ny2 el
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І Вас зі святами! Нехай і у Вас, Ніно, буде все якнайкраще! 16 Дякую сердечно! 16 22 22 give_rose
 
YarSlav 2018, 21.12.2021 - 18:39
fright fright fright apple apple apple give_rose hi 12 12 12 12
 
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам сердечно! 16 22 22
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: