Легенько тебе доторкнуся,
Поєзіє мила моя..
Пробач, що писать не беруся,
Бо просто щасливая Я.
Забула про жаль, не нудьгую,
Не скиглю тихенько вночі.
Я зайнята! Ніжно цілую
Усе, що зустріну, йдучи.
Ось пахощі м'ята дарує,
А ось базилік розійшовсь,-
Так п'янко мене він чарує,
І білих троянд ніжний шовк...
Так манить і манить від рання
Росою напояний степ.
Із морем веде він змагання,-
Квилить і шумить через те...
Як мало тих літер в абетці,
Щоб всю цю красу описать.
Тому, я зберу це у серці...
Яке зможе тихо кричать.
Гарного настрою і Божої ласки!!! 
: 
Дякую!!!
Дякую 
