Простягнувши руку,не завжди чекай на допомогу,
схиливши голову,не завжди вбачай в цьому покору.
Життя теперішнє сладне,панує на землі-
колись вірили правді а тепер брехні.
Якщо читає,то не завжди,це він і розуміє,
до справ,якщо береться,не факт,що він у себе вірить.
Тексти розумні,завчити можемо і я і ти,
але питання друге - чи розуміємо,як треба ми.
Ходить до храму,не пропускає жодне свято,
та лайкає у інтернеті,хворих завзято.
Та по ділах,ми бачимо і знаємо,що в нього на душі -
ось я і загрішив,бо не дано судити іншого мені.
Він ласкаво дружину називає і одіває в шати,
за рідну землю і людей,може пійти і воювати.
Та тільки но,відійшовши від рідного порога,
в авто його коханка і гаманець,його вся настанова.
Показуючи характери людей в своїх віршах,
і даючи розумні настанови у висловах й словах.
Я сам в гріхах в цьому вірші ,теж нагрішив -
я інших,за діла душі і тіла осудив.
На жаль ..ми всі грішні... 
