Куди поділись ті слова,
Які для мене лиш звучали?
За днями дні – життя сплива,
Пустіють порожньо причали.
Хоч сонце й сходить, як колись,
Але чомусь не так вже й гріє
І спогади летять у вись
Та на душі надій – міліє…
Куди поділось те тепло,
Що дарував і дні і ночі?
«Все, що було – те попливло…»-
…Але ж… іще ясніють очі…
І жар в руках іще горить,
І у душі вогонь палає.
І серцю хочеться любить…
А як любить – уже не знає…
14.09.2020 р.
