На майдан не виходять, коли хоч одна рука ЗА,
на майданах висловлюють щире й докірливе ПРОТИ,
не бояться тоді, що на шию наступить кирза,
бо кирзи малувато для тисяч і ста донкіхотів,
бо терпець уривався завжди, коли б’ють ні за що
до звірячих знущань, до каліцтва, до зламаних пальців,
бо криваві краплини зберуться завжди в потічок,
бо де рабство, там є двадцять першого віку спартанці,
бо тиранам – прокльони, бо страшно лише по хатах,
бо на площі не страшно, там люди, там очі, там братство,
там вершує народ, як сто перший над хмарою птах,
і такому йому – хоч в Бастилію, хоч на Сенатську.
Бо літає тепер над поліссям твоїм чорногуз,
бо і в нашій у хаті століттями піниться лава,
бо морзянка лелеча токує «Жыве Беларусь!»
бо і наші лелеки впізнають: «Героям Слава!»
(2020)
