Великий смуток і печаль
Що наші браття їдуть в даль,
Хоча той 'даль' годує сім'ї,
Давайте жити в Україні!
Ця мати дала нам життя
Хоча в наш час прожити важко.
Ти не відкинеш каяття
Якщо потопчеш чужу стежку.
В нас - українців сильна кров,
Багато вчених, науковців,
В душі живе палка любов
Гарних дівчат і дужих хлопців.
А твою честь, талант і щедрість
Оцінять не чужі 'дядьки',
Які рахують свої статки,
А в дома журяться батьки,
Дітям бракує виховання,
Дружина вчиться сама жити
Тож не мішай своєї крові,
Не вчи себе чуже любити!
Хоча часи таки нелегкі,
Але ж можливість і тут є.
Включи мій друже увесь мозок
І ту можливість віднайди...
Розквітне наша Україна!
Дружину вже не буде жаль!
Будуть щасливі наші діти!
Батьки незнатимуть печаль!
@ Борчук Сергій