Згадаймо, сестро, поміж нами,
Як ми були ще Голяками.
Михайло – тато й мама – Єва
Взялись ростить сімейне древо.
У Чорній рід сміявся й плакав:
Бо появилась я – Голяка.
Минула ціла п’ятирічка,
Знайшлася Лідочка – сестричка,
Голяка ще одна – Володя
І мовив тато: «Мабуть, годі!»
В родиннім древі є ознака:
Росте на ньому три Голяки.
Так в ЗАГСі видали бумажку,
З Голяки стали я Бодашко,
А ти навчалась, підростала,
Нарешті вчителькою стала.
Вишневський Стьопа мотоциклом
Катав тебе, аж доки звикла.
І через Стьопу-серцеїда
Ти стала вже Вишневська Ліда.
Ще за рублі, не за купони,
Купили донечку Альону.
Тепер живете втрьох у мирі
В своїй, вже власній, у квартирі,
А від Альонки в будні й свята
Удвох чекаєте ви зятя.
Усе в вас є – і слава, й шана,
Та ще й робота непогана.
І на учительському марші
З простої ти вже стала старша.
Та що ж ми, грамотні та вчені,
Отут розводим теревені?!
Вже наші гості заскучали
І в горлі в них задеренчало.
Сестричко Лідочко, рідненька,
Налий чарчину нам маленьку,
А ми, як вип’єм, заспіваєм,
Здоров’я й щастя побажаєм.
Хай наших рідних Стьопу й Ліду
Минають горе, лихо й біди.
Хай кріпкі будуть Ваші руки,
Щоб погойдали сім онуків.
І щоб кохались, пили, їли,
Щоб що схотіли, те й зробили,
Але «козу» щоб не водили.
І щоб із дзеркала довгенько
Моргало личко молоденьке,
І щоб була як цвіт лілеї,
І щоб раділа ти сім’єю,
Сестричко, рідна, з ювілеєм!
13.09.1995
ID:
879129
ТИП: Інше
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА:
дата надходження: 09.06.2020 19:29:04
© дата внесення змiн: 09.06.2020 19:29:04
автор: САВИЧ
Вкажіть причину вашої скарги
|
