сонечку, рухайся. тепер саме час
скерувати любов десь на иншу стежину.
не думай про себе, подумай тепер про нас,
бо я тебе, мабуть, ненадовго покину.
а покину, бо в нас з тобою досить брудна робота.
ти думала, ти – принцеса – це брехня, а насправді ні.
та й сам я, можна сказати, безпритульна міська босота,
що звикла тинятися вулицями, де питання – в твоїй ціні.
коли схочеш мене зупинити,
застосую до тебе крутий больовий прийом.
якщо вимагатимеш ставлення, як до богині,
викину тебе через вікно.
ти зробила б мені дуже велику прикрість,
якби зажадала, щоб встановив тобі ціну.
я вже втомився слухати твоє брехливе лайно.
відчуваю палке бажання вгородити ножа тобі в спину.
не віриш? я вже продав би тебе на базарі давно,
коли б мав з того зиск, і міг зрозуміти причину.
а натомість ти хочеш, щоб я за тебе платив
щодня всім твоїм продавцям –
оце тобі й весь негатив.
якщо ти вже йдеш, замкни за собою двері.
я насправді не знаю, чому ти ще й досі тут.
потім тебе шукатиму і на землі, й на венері,
і скрізь, де пролягає твій щоденний маршрут.
а зараз візьму пістолета, й прострелю тобі коліна.
збігай-но до крамниці, купи мені пляшку вина.
ні, краще дві. ворушися, моя безцінна!
кажуть, що ти безцінна, а то – зависока ціна
на тему: I won't pay your price, motörhead
