Вірш-відгук на книгу відомого українського письменника Станіслава Маринчика, де висвітлено 47 літературних портретів Ічнянщини, його земляків.
«Сузір’я талантів» дочитую я,
І повняться гордістю груди:
Яка ж то багата Ічнянська земля!
Які ж піднялись звідти люди!
Артисти, художники і співаки,
Письменників ціла когорта!
Їх пращури вільні були козаки:
Сірки, Наливайки і Гонти!
Митців об’єднав у великий сувій
Маринчик – солідного віку,
Він теж на Ічнянській землі посивів –
Заслуженим став чоловіком!
Усіх земляків в український вінок
Майстерно уплів, як годиться,
Тож кожна новела, мов дивний вінок.
Струмує й Ічнянська «Криниця»*,
Яку він колись теж започаткував,
Нове там сузір’я леліє,
І часто не має часу святкувать.
В нім кварта добра не міліє.
«Сузір’я талантів» створив теж талант,
Що зріс на Ічнянському полі.
Тримає його посивілий Атлант –
Коваль він мистецької долі!
18.02.2020.
* – назва Ічнянської літературної спілки.
Ганна Верес (Демиденко).
