Бог усміхнувсь... добра ж багато! Бо Він умів
про все подбати.
Було Йому чого радіти. Подумав:"Є у мене діти!"
Яка ж красива ця Земля... Їм подарую тут поля.
Хай ниву житом засівають, пісень веселих заспі-
вають.
Зберуть багатий урожай, спечуть духмяний коровай.
Розсію по Землі всій квіти... щоб цвіло. Щоб усім
весело було.
Глибокі ріки і моря, і океани теж для них. Хай
залунає й там їх сміх. Хай кораблі гойдають хвилі.
Люблю, коли усі щасливі.
Ще подарую в цвіту сад. Там сливи, вишні, виноград.
Рум'яих яблук не злічити. Діти мої будуть радіти.
Ліси для них, гаї, діброви. Там будуть пастися ко-
рови і вівці стадами ходити. А діти знов будуть ра-
діти.
Бог усміхнувсь... Добра ж багато! І є кому по-
дарувати.
То ж берегти і множить нам усе, що Бог подарував.
На нас покладена благородна місія - шанувати і берегти природу і довкілля, прикро, що ми збилися з цього праведного шляху! Дуже актуальний вірш, Надійко!