Сьогодні мені довелося бути присутньою при відкритті у Чернігівській сш №2 меморіальної дошки загиблому старшому сержанту ЗСУ Степанцю Юрію Вікторовичу.
Його війна догнала уже вдома,
Коли він повернувся із АТО,
Адже війна - то непомірна втома -
Не витримало серденько-мотор!
Надто хвилюючий захід. Багато було присутніх людей. Вразили спогади його матері, шкільного товариша, першої вчительки, командира. Право відкрити дошку було надано директору школи і сину героя (курсанту місцевого військового ліцею). Довелося виступити і мені.
Чернігівська земле, гірке одкровення
Сьогодні про тебе і гордих синів:
Їх кров схвилювалась у збуджених венах,
Як ворог на сході тоді сатанів.
Кохались вони у великій любові,
Тож стали на захист землі й матерів,
Що послані їм з вишини самим Богом,
Але не один у вогні тім згорів.
Чернігівська земле, ти теж їх любила
І шану останню синам віддала,
Сльозами матусь їхній шлях окропила,
Поки повертались вони звідтіля.
Я знаю, ріднесенька, як тобі важко
Ховати в собі передчасно синів,
Коли кожна мати, мов змучена пташка,
І батько від горя за ніч посивів.
Сьогодні Чернігів принишк над Десною,
Вручає дань пам’яті їм від містян,
Адже не було би години ясної,
Якби ці сини не утримали стяг.
Чернігівська земле, важкі твої будні,
Ще схід у загравах брудної війни,
Та буде у тебе ще світле майбутнє,
Його наближають вже інші сини.
І прийде до нас іще світла година,
Затчуть синім ситцем всю вись небеса.
Дітей не втрачатиме в війнах родина,
Й не буде сивіть в мами рано коса.
Рясніє Чернігів і квітами, й болем,
Бо ж рани глибокі нанесені нам.
Ніколи роки такий біль не знеболять!
Хай душі синів спочивають із Богом,
Й землі не торкнеться ніколи війна!
3.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарний вiрш, Ганно. Дiйсно, хоч i частим явищем останнiм часом стають такi гiркi подii, але обов'язково вдасться Украiнi здолати численнi цi загрози.
Тiльки от у вступi до вiрша - тут не зовсiм достовiрна у вас iнформацiя. Юрiй Степанець не загинув в АТО, вiн помер вiд серцевого нападу у Чернiговi, коли перебував вдома у вiдпустцi. Просто що познчились на появi того серцевого нападу чимало трагiчних подiй, що йому довелося бачити в АТО. Ось, дивiться:
Я знаю це. Але ж війна догнала його вдома. І випадково смерть не настає. Це на війні боєць отримав втому, котра усіх, де хочеш, дістає. Дякую за комент.
Дiйсно, хоч i частим явищем останнiм часом стають такi гiркi подii, але обов'язково вдасться Украiнi здолати численнi цi загрози.
