Дивлюсь, собацюра.
Прикре сьогодні.
Поглядом кволим,
Наче з безодні
Дивиться в очі
Усім перехожим.
ЖеврІє надія...
А раптом, а може...?
Не проситься слідом -
Його ж не позвуть...
І малоймовірно,
Що хліба дадуть!
Мабуть, знову спати
йому на морозі...
Примариться літо,
Харчі, перехожий,
Що раптом з собою
Його забере...
Та прихисток в серці
Своєму знайде.
***
Прокинувсь від болю
Та хворого крику:
"Паскудо, нещастя,
Пішов, гаде, зникни!" -
Штовхнув хтось
у спину, тоді -
Різко в груди!
...Не здійсниться сон.
Йому ласки не буде...
25.01.2020.
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак).