Лиш у нашій країні не позивають справедливо.
Юридична особа продажна, за гроші щаслива.
Зріють почуття невизначеності в питаннях буття.
Відчувається невпевненість та небезпека життя.
Тут ніхто не судиться по правді, хто зразу зрозумів.
Треба мати гроші на затрати - задобрити "панів".
Люд вагітніє бідою і породжує злочинства.
Винне беззаконня, бо в руках його - діла насильства.
Кожна людина надію, мабуть, кладе на марноту.
Привселюдний грабіж. "Чинуш" не відігнати від норви.
В Україні справедливості не залишилось слідів.
На майдані спіткнулася істина, совість мучить гнів.
Де нечесні обвинувачування, збуджена віра.
Сфабриковані процеси, люд обережніше звіра.
Правосуддя створюють правду, соціальний занепад.
Твориться незвичайне в народі - з*являється нелюд.
Наше суспільство вказує на свої тяжкі пороки.
Ціни, зарплати вельмож зросли фанатично за роки.
В багатьох руки заплямлені кров*ю, "не чують" вини.
Сили моральності... Знову не діють у світі вони.
Серце і пальці здавна опорочені беззаконням.
Непідвладне життя... Шкіриться корупція драконом.
Так злослівно всі говорять, мов язик шепоче зраду.
Злидні вже здавили горло, сили не дають поради.
Помалу втрачається надія і,здається, попереду також безпросвіток
