Лиш у нашій країні не позивають справедливо.
Юридична особа продажна, за гроші щаслива.
Зріють почуття невизначеності в питаннях буття.
Відчувається невпевненість та небезпека життя.
Тут ніхто не судиться по правді, хто зразу зрозумів.
Треба мати гроші на затрати - задобрити "панів".
Люд вагітніє бідою і породжує злочинства.
Винне беззаконня, бо в руках його - діла насильства.
Кожна людина надію, мабуть, кладе на марноту.
Привселюдний грабіж. "Чинуш" не відігнати від норви.
В Україні справедливості не залишилось слідів.
На майдані спіткнулася істина, совість мучить гнів.
Де нечесні обвинувачування, збуджена віра.
Сфабриковані процеси, люд обережніше звіра.
Правосуддя створюють правду, соціальний занепад.
Твориться незвичайне в народі - з*являється нелюд.
Наше суспільство вказує на свої тяжкі пороки.
Ціни, зарплати вельмож зросли фанатично за роки.
В багатьох руки заплямлені кров*ю, "не чують" вини.
Сили моральності... Знову не діють у світі вони.
Серце і пальці здавна опорочені беззаконням.
Непідвладне життя... Шкіриться корупція драконом.
Так злослівно всі говорять, мов язик шепоче зраду.
Злидні вже здавили горло, сили не дають поради.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853580
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2019
автор: Маг Грінчук