Живу один такий на світі, хоча серед людей. Рахую хмари на дозвіллі, а в голові пейзажу глей. Яка ж краса - оця природа, цей вітер, сонце і вода ! Стелись же диваку дорога - шукачу незримого золота.
ID: 847737 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 10.09.2019 13:28:08 © дата внесення змiн: 10.09.2019 13:31:27 автор: Мандрівник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie