З роками не залишилось надії,
А щастя в нас немає й не було,
Забулися вже всі дитячі мрії,
Ми виросли із них давним-давно.
Завжди так легко впасти і зламатись,
Не допоможе тут бокал з вином,
Не хочеться вже навіть прокидатись,
А взяти і заснути вічним сном.
Але ми віримо, що все в нас вдасться,
Не дивимось навколо, мов сліпі,
І все життя шукаємо ми щастя -
В речах чи інших людях, хтось в собі.
В тих пошуках так легко заблукати
І зрозуміти: не туди ти йдеш,
Що не потрібно було і шукати,
Коли не віриш, що його знайдеш.
Бо так його ніхто ще не добився,
А той, хто думає, що вже знайшов,
Не знає ще, як сильно помилився,
Пройде момент щасливий як прийшов.
І не потрібно більше говорити,
Що щастя в нас немає й не було,
Бо замість того, щоб самим творити,
Лиш марно ми шукаємо його.
18.08.19