Лоскоче вітер листя винограду,
Цілує сонце грона наливні,
І вже оса знайшла смачну принаду,
Й збирає сік у ці спекотні дні.
Складає серпень персики в корзину,
В саду достигли яблука на Спас,
Засмаглий день лягає на ожину
Спочить від втоми в затінку прикрас.
Здається наче літо догоряє
Без остраху, без смутку, без жалю.
Дари в долонях щедро підставляє,
Й вдягає ранки в шати з кришталю.
А ввечері співає серенади,
Хори збира для співу цвіркунів,
В небесну синь пускає зорепади
Над полотном замріяних ланів.
У липні літо щедре і ласкаве,
В буянні клумб сміється і п'янить,
Немов вино ігристо- солодкаве
Останню мить на кетягах бринить.
Гарно! 
