натягнуті струни з емоцій так гучно порвуться,
натягнуті гнівом - свобода від довгих тремтінь...
як ехо далеке ,твої почуття відізвуться,
розвіяні часом, кохання не вічне, лиш тлін...
з терпких обіцянок, де крила із мрій не розкрились...
емоції шквалом знесуть усе чисто рікою,
з бурхливості слів... залишаться лишень три крапки,
маленька надія, де все ще сховалось... можливо...
крила не розкрились... то найбільш прикре. але те, що в крапочках залишилась надія дає можливість прорости новим, таким, що й крила не потрібні, щоб злетіти. гарно
Квітка)) відповів на коментар Ulcus, 04.06.2019 - 15:41