натягнуті струни з емоцій так гучно порвуться,
натягнуті гнівом - свобода від довгих тремтінь...
як ехо далеке ,твої почуття відізвуться,
розвіяні часом, кохання не вічне, лиш тлін...
з терпких обіцянок, де крила із мрій не розкрились...
емоції шквалом знесуть усе чисто рікою,
з бурхливості слів... залишаться лишень три крапки,
маленька надія, де все ще сховалось... можливо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837155
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2019
автор: Квітка))