Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Пора вмирання (продовження) - ВІРШ

logo
Леся Геник: Пора вмирання (продовження) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 2
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Пора вмирання (продовження)

Леся Геник :: Пора вмирання (продовження)
***
- Артемку, що сталось? Сину, чому в тебе сльози на очах? - не вгавала схвильована Юля, крутячись довкола сина. - Чи ти не захворів бува?! 
Артем у відповідь мовчав, хоча заледве тамував сльози. Як на десятирічного хлопця він завжди виглядав надто дорослим і розумним, тож і тепер зрозумів усе з перших хвилин, як тільки-но тато представив його тьоті Марті. Настя з радісною усмішкою кинулася в обійми незнайомки, а хлопець насторожився. І, як він розумів тепер сам, недарма. Адже дуже швидко вловив інтонації батька, коли той звертався до "тьоті" Марти. Кілька разів запримітив, як узяв її за руку і навіть поцілував у вухо. Артем тоді спалахнув, наче буряк, і швидко нахилився, щоб нібито зав'язати шнурки на кросівці. Як же йому хотілось плакати, кричати! Щось колюче і їдке застрягло в горлі, здавалось ось-ось і він задихнеться. Проте, таки зміг взяти себе в руки, підійшов до батька і сказав, що хоче додому. І хоч Настя задоволено вмостилася в Марти на колінах і навіть почала колупатися у її тістечку, Артем уперто кілька разів повторив батькові, що хоче додому.
- Якщо це так нагально, гаразд - здався Сергій, - тоді скажи тьоті Марті до побачення.
Та ще раз глянути на жінку хлопець не зміг. Розвернувшись на 180 градусів, широким недитячим кроком попрямував до виходу з кафе.
***
Якби осінь уміла замість жовтого листя і повільного вмирання повертати природі життя. Якби могла вона переконати старі каштани, що весна розбудить їхні обтяжені груди теплом і ніжністю і вони знову зацвітуть. Та ба, навіть, якби вона й уміла бути переконливою, ніхто б їй не повірив усе одно. Бо осінь - це пора вмирання. Вмирання того, що жило, цвіло, буйніло, того, що не думало про кончину, а просто купалось у променях сонячної любові і краси.
Юля сиділа на лавці у міському пожовтілому парку. Під ногами лель шурхотіло перше опале листя, десь поряд не по-осінньому воркували голуби. Жінка ніби й бачила все це, а ніби й ні. Перед її очима наче запеклася одна картина, яка водночас то ставала чорним вуглем, то наново спалахувала до країв. Її Сергій іде! Лишає Артема, Настю, топче їхні спільні мрії, клятви, обіцянки, розбиває на друзки їхнє велике кохання і йде у цю безсловесну осінь божитися в любові іншій, яка не знати чи й любить його. Такого рідного, єдиного, такого потрібного і жаданого Юлиному серцю.
- Прощай, моя люба недоле, осінь вип'є твій біль і буде жити та чи зможу в цій осені вижити я...

Жовтень, 2018 р. 

ID:  811438
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.10.2018 22:42:12
© дата внесення змiн: 26.10.2018 22:50:18
автор: Леся Геник

Мені подобається 4 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (339)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

геометрія, 27.10.2018 - 10:09
Гарно і тривожно! Я теж прозівала початок,де його знайти,Лесю? 12 kiss1 17 43 42 flo19
 
Леся Геник відповів на коментар геометрія, 27.10.2018 - 21:27
Щиро дякую за теплі слова.
Початок можна знайти тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809003
 
Наталя Данилюк, 27.10.2018 - 00:56
Гірка історія... 17 І таких чимало, на жаль... Схоже, я прогавила початок? Було б цікаво прочитати. 16 22 flo05
 
Леся Геник відповів на коментар Наталя Данилюк, 27.10.2018 - 21:26
Дякую, Сонце😘
А початок можна знайти тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809003
 
Артур Сіренко, 27.10.2018 - 00:47
Вражаючий текст! give_rose
 
Леся Геник відповів на коментар Артур Сіренко, 27.10.2018 - 21:27
Щиро дякую, приємно!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: