Яскраво горить свічка воскова ,
Полум'яним вогнем палає.
Для чого в світі буває війна,
Що життя людське забирає?...
Мерехкотить свічка воскова,
Віск повільно додолу стікає...
А в небесну голубу височінь,
Ще одна ясна зірка злітає...
І високо в піднебесній імлі,
Вона буде нам вічно сіяти,
Та людям, що живуть на Землі,
Щасливого мирного неба бажати.
Яскраво горить свічка воскова,
Полум'яним вогнем палає.
Для чого в світі буває війна,
Що життя людське забирає?...
А в темному небі сяють зірки,
І ангели поміж ними літають.
Тіла в землі спочинок знайшли,
А душі їх для нас зорями сяють.
Чому люди стали такі черстві,
І милосерддя в серці не мають?
Жили ми роками в дружній сім'ї,
А тепер один одного вбивають.
Яскраво горить свічка воскова,
Полум'яним вогнем палає.
Для чого світі буває війна,
Що життя людське забирає?...
Зупиніться! Попрошу усіх вас.
І один до одного посміхніться.
То ж спеціально розсварили нас,
А ви на брехню цю не ведіться.
Яскраво горить свічка воскова,
Полум'яним вогнем палає.
Для чого в світі буває війна,
Що життя людське забирає?...
