Ідемо назад чи вперед
Ідемо назад чи вперед,
А бачимо стомлені лиця.
Вони наче крапля води,
Що хочуть напиться.
Вони все бредуть без кінця
Повзуть і доходять.
Вони без вінця, без отця
Не бачачи ходять.
Шалені, а потім сумні
Розгублені в полум’ї долі
Вони наче діти малі
Чекають епохи нової.
Вона ох прийде, приведе
Калік до того коромисла.
Де хміль все по жилам бреде,
І п’яним дорога вже чиста.
Епоха карає бродяг
Вона не вдягне не робочих
І чистий на душу мідяк
Вона проміняти не хоче.
Плазують одні у ногах
І славлять високі палати,
Бажаючи всім усіх благ,
Продовжують ноги лизати.
Епохо, ти чесних людей,
Що далі ти будеш писати?
Уже не прийде Прометей
Тебе із снігу визволяти.
