По стерні лелеченька ходив,
Думу думав, голову схилив.
Зажурився чи чогось шукав,
Чи у вирій пожитки збирав?..
Взяв зернинку й крапельку роси,
Чутно вже тривожні голоси...
Побратими вирушають в путь,
І його в далекий край зовуть!
Гей! змахнули крилоньки міцні!
Розгулялись в рідній стороні!
Пролетіти треба шлях без втрат,
І додому повернуть - назад!
Хоч в лелек нема календаря,
Подолають гори і моря!..
Бо не гріє серце чужина,
Батьківщина в кожного одна!