« Якщо десь запалюють зорі,
мабуть, це комусь потрібно... »
В. Маяковський
Що є, то є! Рубаю із плеча.
Ні міфами, ні радістю, ні горем
уже не завоюєш читача,
якому завше по коліна море.
Беруся до пера як до меча
і невідомо, хто кого поборе.
Арена потребує глядача...
« Гори, гори, моя вечірня зоре!»
Та що із того, що завізно там,
де запрягають лебедя і щуку?
Але і раку буде за науку,
що словом відкривається сезам.
До істини ключі даються нам,
але закрита чарівна шкатулка.