[i] « Якщо десь запалюють зорі,
мабуть, це комусь потрібно... »[/i]
В. Маяковський
Що є, то є! Рубаю із плеча.
Ні міфами, ні радістю, ні горем
уже не завоюєш читача,
якому завше по коліна море.
Беруся до пера як до меча
і невідомо, хто кого поборе.
Арена потребує глядача...
[i]« Гори, гори, моя вечірня зоре!»[/i]
Та що із того, що завізно там,
де запрягають лебедя і щуку?
Але і раку буде за науку,
що словом відкривається сезам.
До істини ключі даються нам,
але закрита чарівна шкатулка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803279
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 16.08.2018
автор: I.Teрен