|
Не кожен вибере дорогу,
військовим бути у житті.
Присягу дати Україні,
готовим бути йти у бій,
боротися аж до знемоги,
страху не мати перед смертю,
і силу духу не зламати,
бо загартовані вогнем.
Хтось скаже,що здуріли ми,
спокійно не живеться...
Ми вас туди не шлем,
самі йдете, а потім плачете,що
залишились ледь живі.
Я скажу отаким ''премудрим''
- А я уявіть,що буде,якщо ми будем вдома,
залишим пост й будем сидіти просто,
лежати на дивані, десь гуляти,
Що буде далі,думали чи ні?
Навіщо ж вам,якщо вам не грозить нічого,
ідете вільно,не згортаючись весь час в клубок,
чекаючи на обстріл чи снаряд,
по місту йдете легко і поспішно,
й не дивитесь під ноги й навкруги,
так ніби зараз бій почнеться.,
з друзяками ви йдете в казино, лиш пропивати
гроші, а потім бити пики, а там один сухпай
на двох чи трьох, секунда є - товариш є,
секунда та мина й товариша уже нема,...
І ще багато можна говорить,чому ми стоїмо там,
в тих окопах, чи їздимо навчатися на полігон,
не дивлячись на всякую погоду, тому що знаєм,
іншого шляху - у нас нема ,для себе ми вже вибрали дорогу.
Й для чого ми боронимось ,відомо всім, але чого скиглите Ви- ніхто того не знає?
P:S присвячую всім військовослужбовцям,що стоять на захисті України. З нами Бог і Україна!!!
ID:
801368
Рубрика: Поезія, Присвячення
дата надходження: 30.07.2018 23:41:42
© дата внесення змiн: 30.07.2018 23:41:42
автор: Лілія Левицька
Вкажіть причину вашої скарги
|
Гарна присвята! СЛАВА УКРАЇНІ!
