Мала Батьківщина...Село...
Ніч… Повний місяць… Срібло…З небозводу
Чумацький Шлях мак - зерна розсіва…
Вже другі півні… Я в кінці городу
Не надивлюсь на Божі ці дива…
Здається,- рОки канули без сліду…
Я в повній силі… Із кіно прийшов…
Та ні!.. ГорОд вже відданий сусіду…
Лиш в старій клуні постіль я знайшов,
Забрівши в гості у серпневу днину
В чуже подвір’я,- що було своїм…
Своєю бачу лиш одну калину,-
Що заглядала в рідний колись дім…
Я попрохав послатись в засторонку,
На свіжім сіні… Ліг… І сон зборов…
Так ні ж!..Прийшло, задівши стару тронку,-
У сон…Те, - давнє…В скроні стука кров…
Цілунки… Стогін…Дотики… Зізнання…
Слова гарячі… Рух - і антипод!..
І трепет змоги…Кліпнув оком… Таня!..
Була - і зникла… Вийшов на город…
Ніч… Повний місяць…Срібло…З небозводу
Чумацький Шлях мак - зерна розсіва…
Вже треті півні… Я в кінці городу
Стою й дивлюсь на Божі ці дива
Любовні мемуари- річ корисна... Та краще - вживу, Яноше! 
