Упало сонечко у річку,
Спекотний день пішов на спад.
Куди біжиш, маленька річко,
Чи шлях твій просто наугад?
Життя ще радістю хлюпоче..
Тече струмок, щось гомонить,
Але як жити, жити хоче!
Срумка життя - коротка мить!
Кленовий кину я листочок
Без нарікань, без сліз, без слів.
Це літа жаркого шматочок,
Замість віршованих рядків...
Його ти зловиш - зрозумієш,
Краса не тільки у словах,
Колись ще, може, й пожалієш,
Бо все було в твоїх руках.
Та час буває надто строгий:
Не пробачає помилки...
Якщо ти надто гоноровий,
Листочок просто цей порви..
--------------------------------
*Упало сонечко у річку - у значенні -ЗАЙШЛО, НАСТУПИВ ВЕЧІР
"Колись ще, може, й пожалієш,
Бо все було в твоїх руках. " Як точно сказано, бо стільки люди про все шкодують, коли стають старші, більш розумніші. Гарна поезія з елементами філософії.