Не завжди вір моїм словам,
Питання риторичні не до тебе.
Молитимусь усім богам,
Коли у цьому виникне потреба.
----------------------------------------
Слова словами, в душі інше.
Щось не побачив, не сказав,
А що було оте раніше,
Старанно в серці приховав.
Нема там доступу нікому,
Ніхто туди не зазирне.
Лише заглянути самому,
Душа дозволить, це шепне.
Чомусь все кинуто за грати,
Ніколи виходу нема.
За що себе отак карати?
Мовчок... Картина тут німа.
А день за днем і в"януть квіти..
Дивись - уже прийшла зима.
Душі не треба вже боліти.
Чи прийде знову ще весна?
Перемішались пори року.
Яка різниця? Все дарма.
І знов заглянеш ненароком
В скарбничку... Там уже пітьма...
Гарно! Зворушливо!
Нехай в скарбниці є дарунок- спогад...Що щось було хороше,що друг є поряд...І все не важно зима чи літо,лише б на душі стало тепло,світло....
