Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Микола Серпень: Волинське літо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Андрій Л., 13.06.2018 - 14:42
Тут роду мого серцевина,Вже сиві спомини старі. Душею спечена хлібина В моєї мами на столі. О, як люблю тебе, мій краю, Так часто снишся мені в сні. Є лише тут частинка раю, Де я і взимку повесні. Моя Волинь... така чудова, Роса цілюща на зорі. Як батька пасіка медова, Коли ходив він по землі. Дід Миколай Волиняк. Микола Серпень відповів на коментар Віталій Назарук, 12.06.2018 - 10:56
Спасибі, Віталію! Взяв шматочок льонового неба в тебе.
Ганна Верес, 04.06.2018 - 23:12
Чудова поезія, прекрасні образи. Подобається те, що і людська присутність є:Прохолода свіжістю повисне, Де повітря, хоч ковтками пий! Ластівочий розчерк тихо свисне, Лік зозуля розпочне рясний! Лиш дівочим сміхом обізветься Вічно заклопотаний наш люд - І все відібється стрімко в серці Від простого - я тебе люблю! Микола Серпень відповів на коментар Ганна Верес, 12.06.2018 - 10:53
Щира подяка, особливо за образи!
|
|
|