Льон у синє небо задивився,
Синє небо розплескалось в нім.
По Волині нишком розбрелися
Теплі, ясні та щасливі дні!
Ось і дощ пройшов і посвіжіло
Навкруги повітря променисте,
І веселки кольорове диво
Засвітилось чарівним намистом.
По траві розсипалися роси,
І туман чаклує понад ставом.
Там, де ще не висохли покоси,
Там лелека кроки тихо ставить.
Прохолода свіжістю повисне,
Де повітря, хоч ковтками пий!
Ластівочий розчерк тихо свисне,
Лік зозуля розпочне рясний!
Лиш дівочим сміхом обізветься
Вічно заклопотаний наш люд -
І все відібється стрімко в серці
Від простого - я тебе люблю!
21.04.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794395
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2018
автор: Микола Серпень