Зупини моїх фантазій хвилі
в поцілунку твому,я тону,
пропливу ще незліченні милі,
поки сушу в морі віднайду.
Суходіл - то острів одинокий,
а навкруг нічого,крім води
пригорни,красуне ясноока,
ми з тобою вдвох на самоті.
Ніжно грає промінь веселковий
і засмаглі плечики твої,
огортає холод загадковий,
мов поблизу хмари грозові.
То настав вже таємничий вечір
біжать небом втомлені хмарки
кладу руку я тобі на плечі
заспокою всі твої думки.
Було добре,як були ми поруч
і у вирі неосяжних мрій,
спопеліла вся картина в порох
намальована в фантазії моїй.
28.05.2018 р.
