Дитинство наше…
Прекрасна пора…
Недавно ще
Хурделиця мела,-
Вже діти йдуть
Напровесні з села.
Туди, де яр
Нагрів південний схил,-
Де жовтий блиск
Метеликових крил.
Там теплий мох
Діждався босих ніг,
Хоч в затінку
Іще біліє сніг.
Там радісно,-
Бо сонце пригріва,-
Там проліски
Й пробилася трава.
Прощай, зима,-
Це проводи її,-
Босим ногам
Привітно від землі.
І устілки
Солом’яні з чобіт
В багатті вмить
Згоряють на загніт.
На скибку жир
З шипінням капа вниз…
Все прогоріло,
Мов у ватрі хмиз…
