1
Сидівши перед неоновою вивіскою «пам’ятники»,
котра блимала як очі ящірки, яка не знала ніколи вогню кохання
ти подумав про те, що трупам у цьому місті легко тікати зі своїх моргів,
ніхто не стане чекати поки комунальники розберуться з частим піском на вулиці,
ніхто не стане чекати третього сонця.
Агов? Ти думав ти перший, кому розбили серце тієї ночі?
Уяви, скільки всіляких самотніх згорілих сердець п’яніли серед тієї ночі
у цьому місті, у цьому клятому місці,
воно як твій персональний диявол віддає належне твоїм нервам,
якими тече не енергія живого, а бунт мерця.
Скиньте цей клятий смердючий шматок у гнилу посудину,
за нею прийде вуличний Анубіс,
воно волає про прихід смерті,
але це не слова подяки, це легіт собачих зубів.
2
Вибравшись на найвищий із замків – «Замок Кафки»,
ти спостерігатимеш танець італійських і польських пісень,
котрі курсуватимуть іноземними пиками.
Вже ніби на прощання до тебе підійде п’яна українка
й мовить, «щось ти геть притух, малий», а ти зі сльозами на очах
у відповідь піднесеш палець догори, все окей, мала,
просто тіло ломить моє наче я затоплений смолоскип, якому більше не горіти.
Згодом тебе перестріне військовий, що розшукуватиме втікача.
«Дивна ніч» -- подумаєш ти. «Дивна ніч.» --- подумає військовий,
принаймні тобі не довелось хапати ротом повітря у присмерку останньої хвилини,
адже тобі ще нити і нити, боліти і боліти тіло моє.
3
Якби моя труна могла б співати
вона б співала твої пісні,
адже моїй смерті здавалось би,
що кумедніше немає нічого на світі,
аніж мучити зболену й порізану душу,
витискаючи з мене ножем слово «люблю»
на десятки, а то й сотні на біс.
і якби тоді, у ванній, мені дали занурити лезо глибше,
ніж верхній шар шкіри –
не було б потреби множити слова й задихатись як
втоплений у Нілі осел.
Я дивився у вічі й тонув,
дивлячись від початку й до кінця
мій літак невагомості розбився
об той ледь помітний посміх,
я його запам’ятав.
Від самого ранку я знав, що смерть
знищить всі плоди пустотілих мріянь
й замінить ноту «до»
на подовжену «до» насильства
й сокиру, яка знесе мою голову під три чорти.
ID:
789828
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 01.05.2018 13:17:55
© дата внесення змiн: 01.05.2018 13:17:55
автор: Immortal
Вкажіть причину вашої скарги
|
